В твоїх долонях причаїлась осінь,
Подовжуючи теплі щастя миті,
Щоб тільки одного тебе любити,
Та лиш до тебе ніжно шепотіти.
Вона шукає прихисток в обіймах
І шурхотить тихенько жовтим листям.
Їй хочеться в таночку над гаями
Удвох з тобою в білих хмарках плисти.
В долонях любих, ніжна золотавка,
Потік відчула щастя неземного.
Багато літ вона цю мить чекала
І віднайшла благословіння Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811674
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2018
автор: Галина Рибачук-Прач