Загублюсь в осені…

Загублюсь  в  осені  –  в  брунатнім  хороводі
Рожевих  айстр  і  білих  хризантем,
Де  пахнуть  димом  скопані  городи
І  мокнуть  ранки  під  дощем.
Ці  ностальгійні  спомини  про  літо,
Небес  прощально-синя  глибина,
Цей  спалах  барв  осінніх  пізніх  квітів,
Цей  запах  щастя,  що  мина,
Ці  перестиглі  кетяги  калини,
Цей  сум  полів  по  зораній  стерні
Несуть  неясні  відчуття  провини,
Жалі  за  втраченим  в  серпневі  дні.
Ця  дивна  осінь  –  що  тебе  чекає,
Біда  чи  радість,  холод  чи  тепло?..
Щось  забувається,  щось  з  листям  відлітає,
Щось  вже  минуло,  як  і  не  було.
Ти  не  шукай  мене  –  в  багряному  наряді
Лісів,  що  випили  своє  тепло
Загублюсь  в  осені,  у  царстві  листопадів,
Де  жовтим  листям  пам'ять  замело.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811696
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2018
автор: Терновий