[color="#ff0000"][b]Ніби золото у коси,
заплели берізки.
На листочки, впали роси,
немов суму слізки.
Чемна гостя у берізок
осінь золотава…
Немов із чарівних казок,
спалаху заграва…
Коси розплітає вітер,
молодим берізкам.
Листя без поваги містер
обриває різко…
* * *
Осінь – то пора єдина,
научає Жити…
Лиш загублене, Людина –
зможе оцінити…[/b]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811784
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.10.2018
автор: ВАЛЕНТИНАV