З берізок вітер обрива монети
Щоб осені позолотити руку
Поети їй присвячують сонети
Про вимушену і гірку розлуку.
Із кленів вітер обрива листи,
Юній весні в майбутнє відіслати,
Як довго нам до неї ще брести,
Як довго ще снігами мандрувати.
Та не страшний цей вітер для ялин,
Пестить голки і бавиться у гіллі,
Бо знає що у Новорічну ніч,
Ще затанцюють в неї на весіллі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811856
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч