Блукає світом десь любов самотня,
Осінній день корицею запах,
Я відчуваю знов в повітрі жовтня
Минулих днів щасливий післясмак.
Тобою час наповнений по вінця,
Я надіп’ю на згадку ще хоч раз.
Зі спогадом лишившись наодинці,
Мовчу, осінній слухаючи джаз.
У глибині самотньої кімнати
Під теплу ковдру кутаються сни.
Мені б на мить тихенько задрімати,
Твоїх очей торкнутись глибини…
Цей гостро-пряний аромат кориці
Назавжди залишився на вустах,
В осінній згадці ти мені наснився
Щасливим днем, описаним в листах.
Малює осінь серце в акварелях.
Розгублені у позолоті сни,
Любов тихенько прочиняє двері
Із запахом кориці восени.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2018
автор: Юлія Л