За мотивами українського повiр'я
[img]https://kartinkof.club/uploads/posts/2022-09/1662433775_7-kartinkof-club-p-novie-i-krasivie-kartinki-kukushka-7.jpg[/img]
Мале дiвча почуло якось тривалий спiв зозулi.
"Що воно за пташка, дiду?" - заграли очi в Юлi.
"То зозуля нам кує, - старий вiдповiдає, -
Ця пташина особлива, бо гнiзда не має!"
"У, мабуть же, й прикро з того, - спiвчува дитина, -
Хай зiв'є собi нарештi - просто неодмiнно!"
"Нi, не треба їй воно, - вмить твердження гряде, -
Iншим пташкам свої яєчка у гнiзда пiдкладе!"
- Ой, погано так робить же! Як цього не знати?
Пташенят тепер чужий хтось буде доглядати!
- Ну, обов'язок великий є, що змушує зозулю!
"Розкажи який?" - допитливiсть огорнула Юлю.
- Добре, слухай! Ось лиш холод про себе нагадає -
В таку годину бiльшiсть птаства у вирiй вiдлiтає.
Та летять туди, онученько, не всi одночасно.
Як заведено в них - ранiше й пiзнiше хтось, то ясно.
Але ж раптом запримiтили - незручнiсть тут єдина.
У перелiтне дiйство вдертися може штовханина!
Й одного дня пернате царство на раду скликають.
Зберiгать ключi вiд вирiю кому - визначають.
I впав вибiр на зозулю - попелясту пташку.
Нелегким заняття в неї є - скрiзь встигнути важко.
Адже першою потрiбно їй в тi землi прибути
Й на воротах, де вхiд до вирiю, замки вiдiмкнути.
Заклопотанiсть цю необхiдну пташки-то розумiють.
Й належним чином про зозуленят подбати вже зумiють.
Часу, люба, для гнiздечка не знайде зозуля!"
"Бо важливi справи має!" - мовить ствердно Юля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2018
автор: Дмитро Кiбич