ПОВІК НЕ ЗАБУТИ…



Вечір  прийшов,
Місяць  зійшов,
Зорі  всміхаються  з  неба.
Більш  не  питай,
Часу  не  гай,
Якщо    Тобі  ,  це  не  треба.

День  вже  погас,
Зустрічі  час,
Якщо  цього  Ти  ще  хочеш…
Жду,  як  завжди.
Тільки  прийди,
Ні?.  То  навіщо  морочиш…

Нічка  в  вікно
Стука  давно,
Тільки  мені  не  заснути.
Тихих  ночей,  
Синій  очей,
Мабуть  повік    не  забути.

01.11.2018  р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2018
автор: Валентина Рубан