Забігла з казки антилопа,
Об землю б’є копитцем .
Жадний раджа її не схопить--
Прикрив недосвіт ситцем.
Довкола сиплються червінці,--
А осінь просить й просить,
Біжить за нею навздогінці,
Розхристана і боса.
Заламує осика гілля,
Дубок рятує чуба,
Опеньок лист здмухнув із бриля
Й малят веде до зруба.
Обіч берізонька, неначе
Ображена дитина,
Схилила голову і плаче —
Стрічок на ній-- третина.
Та осінь тупає ногою:
Вельмож вона не гірша.
Гайок сховався під чадрою,
Немає злота більше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812248
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 02.11.2018
автор: Valentyna_S