Теплі і вогкі любощі туману,
Цілують, пестять, вкутують в росу,
Затягують в задумливу оману,
Ховають від очей таку красу.
Туман, туман, нежданий ти володар,
Що почуття й думки заполонив,
Став правити навкруг, немов господар,
Безмежжя вкрив лісів, полів і нив.
Туман, туман підкрався в мою душу,
Яка благала в осені тепла,
Здолала б відстань і розлуку дужу
І від реальності б до тебе я втекла.
Туман, туман – моя безмежна мрія
Ти найпалкіший повелитель снів,
Туман, туман спокуса і надія,
Що ніжить ласкою мене вже кілька днів.
30.10.2018 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812259
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.11.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч