Всі покою щиро прагнуть,
Та не в єден гуж всі тягнуть…
/ І. Мазепа /
Сохне глечик на кілочку,
Мирно гудуть бджоли, -
Немов Петра та Івана
Й не було ніколи…
Цитадель під сонцем мліє, -
Час сховав наругу,-
Мов би вийшов вірний Чечель
Десь на хвильку – другу.
Немов села й не палали
Білоруські й наші,-
Щоби Карлу бракувало
Сіна, м’яса й каші.
По дорозі… Браво Йване, -
Тут ти взрів руїну, -
Дві держави затоптали б
Нашу Батьківщину.
Цар не дав тобі підмоги,-
Шведів - чути кроки...
І пішли ваші дороги
З Петром в різні боки...
В Батурині заревіли
Козацькі гармати,
Та…Троянського Іуду
Десь зростила мати…
Полилася кров до Сейму,
Запалали храми…
Ось такий він, Переяслав,
Не прийдеш до тями!..
Сохне глечик на кілочку,
Мирно гудуть бджоли..
Немов Петра - кровопивці
Й не було ніколи…
*
* *
Триста років бовваніли
Над Сеймом примари,-
Щоб боялися "Нечеси"
Імперської кари...
Щоб від страху душі мліли,
Тряслися колінця,-
Та не мліють... Бо вже горя
Випили по вінця...
То ж возрадуйся, ІВАНЕ,
Твоя мрія скресла,-
Скоро будемо у НАТО
Ми сушити весла...
Щоб державу не трусили
Війни та роздори...
На дорозі до Європи-
Подолаєм "гори"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812288
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 02.11.2018
автор: Янош Бусел