Ми кружляли тоді у осінньому вальсі,
Ті миттєвості щастя зі мною завжди...
Й нині свічка горить,спомин нашого щастя,
Чую ніжне твоє: "Не спіши! Не спіши!"
Жаль, між нами тепер нездолана вже відстань,
І давно заплелися у болях думки...
Ти у мріях живеш,в них ти житимеш вічно,
Той осінній наш вальс збережу назавжди...
Нехай свічка горить...У вікно стука гілка,
Осінь сіє дощем, дмуть губаті вітри...
Ти далеко тепер, у незнаному світі,
І я чую твоє: "Не журись! Не журись!"
Вже свіча догоря, завмирають хвилини...
Я шукаю чогось,що не можна знайти...
Відчуваю тепло,і того часу хвилі,
І осінній той вальс у душі назавжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2018
автор: геометрія