Без води і без стежки путь,
Заблукала доріг мета,
Я – немилість піщаних бурь,
Нестабільність і дюн хода.
Протиправна у русі вверх,
Проливна у падінні вниз.
Час – пустинних баталій шейх:
Діаманти – між скелець сліз...
В осередку жарких думок,
Серед золота спраглих мрій,
В невагомості кожен крок –
Рух шовкових на вітрі хвиль.
Обпікає поривів тінь,
Проступає із шкаралуп
Сіль солоджених сновидінь –
Світанкова росистість губ.
Я не замкнений в лампу джин,
Не безтільна пісків луна,
Не запилена неба синь –
Таїна...таїна...
Струна,
Що дарує в тремтінні звук
Насолоди й душі страждань –
Підкоряюся дії рук,
Оживляю мотив торкань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2018
автор: Серафима Пант