Свиня попала з "грязі в князі',
Хоч все життя жила в багні,
І наказала всім відразу:
"Весь двір служитиме мені!"
Свиня пильнує все подвір'я,
"Закони" створює щодня,
З незгодних з нею - летить пір'я,
Хай знають, хто така СВИНЯ!
Свиня нахабно і відкрито
Вже як цариця промовля:,
Що більш не їстиме з корита,
Несіть їй посуд з кришталя!
Принишкли Барани і Кури,
Забився в будку старий Пес,
Всі терплять цю свинячу дурість,
Свиню 'піднявши' до небес!
Набір каструль замість корита...
Столове срібло аж блищить...
Танцює перед нею "свита",
Бо кожен хоче догодить.
Свиня вже наче небожитель,
На все у неї є права!
Бо у Свині є покровитель -
Господар цілого двора!
Він так Свиню оберігає:
"Ну, почекайте, всіх прошу,
Хай добре жиру нагуляє -
На смалець, сало, ковбасу!'
Запам'ятайте, хто царює,
Кінець один - тим, хто жирує...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2018
автор: LubovShemet