***

Думки  пером  лягають  на  папір,
Вечірній  щем  у  спогади  кидає.
Та  вже  не  видно  стоптаних  доріг,
І  лиш  ліхтар  задумливо  зітхає.

Він  світить  вдаль,де  вибіліла  тінь
(у  тім  щось  є  таке  близьке  і  рідне).
Колись  він  там  уперше  нас  зустрів...
(колись  і  я  тебе  там  стріла  вперше).

Летять  роки,  як  птахи  в  далечінь...
Вечірній  щем  спадає  вже  на  плечі,
Думки  пером  лягають  на  папір,
І  вічний  слід  лишають  в  нашім  серці...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2018
автор: Solomia