Гриціан Загарбузянський:
«Фразарій»
( Розмаїті Думки із Грицькової Торби )
* * *
За Правду карають сучасники,
А за Брехню—нащадки…
* * *
Плин Часу не залежить від справності Годинників…
* * *
Час іде і тоді, коли стоять Годинники…
* * *
Іноді вірними залишаються тому,
Що не випадає нагоди зрадити…
* * *
Можна Батьківщині служить і в Чужині,--
Можна буть Чужинцем і на Батьківщині…
* * *
Усі «Святі» Писання—редагував Лукавий…
* * *
Кривавий Меч,--кривава й Ліра,
Що прославля розбій Війни…
* * *
Ніякий лік не порятує
Того, хто нищить сам себе…
* * *
Ніхто не врятує того,
Хто сам себе нищить нещадно…
* * *
Два Йолопи згукаються—і через океан!
* * *
Дурні Світ завойовують силою Зброї,
Мудрі—силою Розуму…
* * *
Одні—ледве волочать свій хрест,
Інші—ледве несуть сите черево…
* * *
В Юди кандидатів—аж кишить!
А в Ісуси—щось нема охочих…
* * *
Ясноока людина: ані думки в очах!
* * *
Світла голова: ні тіні думки!
* * *
Працював головою: чолом бився об мур!
* * *
«Думка Бріджіт Бардо»
Слава—це коли вас знають всі,
Кого ви і знати не хотіли б!
* * *
«Думка Шопенгауера»
Ми здавна звикли називати Долею
Сукупність нами вчинених дурниць…
* * *
Парадокс: людину вбити—злочин,
А мільйони вбити—вже героїка!
* * *
Світле майбутнє Отари—Шашлик!
* * *
Пастухам—шашлик, а баранам—гаплик!
* * *
Баран-герой: пре на шампур!
* * *
Історія Людства—це хроніка
Убивств і пограбувань…
* * *
Вожді замовляють музику,
А платить за неї—Народ….
* * *
Гріхи Вождя—своєю кров’ю
Завжди спокутує Народ…
* * *
Цілком довіряти—можна лиш мерцям…
* * *
Версій можливого—безліч,
А дійсність—лише одна…
* * *
Усе може статись—та не все стається…
* * *
Роби що-небудь—і що-небудь вийде!
* * *
Живу абияк—і виходить абищо!
* * *
Не всі діти добрі та людяні,
Та всі добрі люди—дитинні…
* * *
Халтура—з роками стає старим мотлохом,
А шедеври—антикваріатом…
* * *
З безсмертним Злом боротись можна—
Лише примноженням Добра…
* * *
З тих, що вклоняються Тирану,--
Зручніше голови стинать…
* * *
Вклоняйтеся Тирану: так зручніше
Стинати ваші голови з плечей!
* * *
Розум—це те, що нам допомагає
Продовжувать безглуздо існувать…
* * *
Життя—задля продовження життя,
Халепа—для продовження халепи…
* * *
В шлюбі Ідеалізму з Реалізмом
Зродитись може—тільки Скептицизм…
* * *
Всі війни починаються—в умах,
Кінчаються ж—руїнами у душах…
* * *
Всі починають як борці за Волю,--
Але кінчають як Її тирани…
* * *
Ніщо так не об’єднує людей—як спільна Дурість…
* * *
Старі—своїх дурниць вже наробили,
Тепер час помилятись молодим!
* * *
Якщо є десь отара—Бог пошле й різників!
* * *
Страх є найбільший тиран
І найпідліший злочинець…
* * *
Чим менше розуму—тим більше гонору…
* * *
Деколи щастя саме в тому,
Що не в усьому нам щастить…
* * *
Натури людські не міняються,--
Міняються тільки часи…
* * *
Життя—як пікнік на Етні…
* * *
Вулкани часом флегматичні,--
Але до певної хвилини…
* * *
Вулкан вгамовувать—безглуздо:
Він сам вгамується в свій час…
* * *
Інтуїція—містичне око Розуму…
* * *
Молитва—це Енергообмін з Богом ( З Космосом…)
* * *
Щоб насправді полюбити Бога—
Треба закохатись в цілий Світ…
* * *
«Думка Філософа»
Чим більше зростає коло наших знань,--
Тим більше зростають незнання кордони…
* * *
«Жарт Генріха Гейне»
--З дурнем я думками обмінявся:
Тепер він—мудрець, а дурень—я!
* * *
--Головне—створити імідж мудреця,
А думки розумні—вже тобі припишуть!
* * *
--Головне—створити імідж мудреця,--
А думок розумних наскубеш у когось!
* * *
Удосконалювати Світ часто беруться—Виродки…
* * *
В юрбі самотність веселіша,
Ніж самота на самоті…
* * *
Ліліпут на плечах Гулівера
Часто хворий на манію величі…
* * *
Письменник без книжок—як хмара без дощу…
* * *
--Прогрес: п’яте колесо до воза—
Сьогодні зробилося кермом!
* * *
--Пряники—для обраних, а батіг—для всіх!
* * *
В гонитві за життям—немає часу жити…
* * *
Держава, де нема міцної влади,--
Пожива для сусідів-хижаків…
* * *
Під прапором Патріотизму
Зручно всі злочини ховать…
* * *
Не побачивши біди чужої,--
Не збагнеш, який щасливий ти…
* * *
Темрява—приховує обличчя,
Зате душі наші виявляє…
* * *
«З думок Лао-Цзи»
Потворність—це краса, що нам не до вподоби,
Ну, а краса—потворність, що до вподоби нам…
* * *
Вічних мурів немає, але є довговічні…
* * *
Зачерепашеним у Час—немає виходу для нас
З Епох фатальних наших…
* * *
«Думка Сент-Евремона»
Де немає щедрих—там нема і вдячних…
* * *
«Думка Сміта»
Правду любить починають
Тоді, коли кривди зазнають…
* * *
«Думка Арістотеля»
Найгірша потвора—озброєна Несправедливість…
* * *
--Нелюдів значно менше, ніж людей,--
Інакше б ми не звали себе Людством…
* * *
Закон Єхидства—найдієвіший
З усіх законів світових… (Тобто—Закон Підлості)
* * *
Політика—справа одвіку брудна,
Але дає чисті прибутки вона…
* * *
Історія—збірник бувальщин
І вигадок про Минуле…
* * *
Егоїзм—злий батько Кривд,
А Жадібність—їхня мати…
* * *
В романі головне—пролог і епілог,
А зміст—можна у назві прочитати!
* * *
Життя—транзитний шлях
З Нізвідки—у Нікуди…
* * *
За чужий кошт—і скнари щедрі!
* * *
…Цим людям я не вірю---та і годі:
Бо всі вони—щось крадуть при нагоді!
* * *
Сутність життя нашого—це те,
Чим нас тут згадають після смерті…
* * *
Умерти—встигнеться завжди:
Ти ще в житті зроби щось Добре!
* * *
Мій Бог—мене прощає,
І критику сприймає,--
Бо в серці Добрий Гумор
Мій Бог Любові має!
* * *
…А найбільше хочуть
Щоби Їх любили—
Ті, хто зневажає і не любить нас!
* * *
…Ще колись в дитинстві
Мене звали—«Чурка»…
…Що ж тепер вам треба
Із мене,--як з Турка?!
* * *
Всіх тисне Жада Помсти, як лещата,--
Бо Кривди ми не вміємо Прощати!
…А Помста---нову Кривду сіє знову…
І Знищення—бере Світ за Основу!
* * *
Творчість безкінечна, як Життя,--
Як Любов, яка Життя народжує..
* * *
…Отак і чинять Кривду—так-то:
«Де-Юре»--так!—Не так—«Де-Факто»!!!
* * *
Довго Тих на Світі Бог тримає,
Хто Любов до Всіх у Душі має…
* * *
Не будіть Злом у мені Гніву—
І любі будете мені ви!
…А збудите—Біда моя:
Не буду любим вам і Я!
* * *
«Думка Конфуція»
…Хто в гніві й злих думках
Постійно пробуває,--
Той труїть всіх довкруж--
І сам себе вбиває!
* * *
…Минув Кривавий, Злий, Жорстокий Вік—
І жаль дивитись на його Калік!!!
* * *
…Не страждає в Старості, сивій, наче дим,--
Тільки той, хто Звідси пішов молодим!
* * *
…Ми у своїм лишаємось Минулім,--
Неначе ті Актори—у Кіно…
І в Пам’яті лиш тільки не заснулій
Нам знов Його дивитися дано…
* * *
…А Думка—мов Жар-Птиця:
Хапай Її за хвіст!
…А, як вхопить не встигнеш,--
Забудеш Її зміст!
* * *
…Життя пролітаєм, наче ті Комети…
І лиш Бог те знає—які в життя Мети…
* * *
«Зітхання Старого Грицька:
…Ох, то зла й гірка образа в Старості,--
І така їдка, як в очі—дим,--
Коли постарів ти уже тілом,--
А в Душі—зостався Молодим!!!
* * *
«З Арабської Мудрості»
…І всім Падишахам, і Феллахам—
Всім нарівно Смерть дана Аллахом!
* * *
Народ, який не має території,
Свою Вітчизну носить у Душі…
* * *
Філософія Кочівників:
«Після Нас—хоч голий степ!»
* * *
Мовчання приховувать може
Будь-яку точку зору…
* * *
У слові—суть Промовця проясниться,
І лиш Мовчання—завше таємниця…
* * *
Талант—цінує і чужі Таланти,
Нездари—завше ненавидять їх…
* * *
Ісуси і Юди, Моцарти й Сальєрі---
Вічні Персонажі в кожній новій Ері…
* * *
…Де вже там чуже поцінувати—
Тим, хто не цінує і свого!
* * *
Той, кому не жалко і свого,--
І чуже не може пожаліти…
* * *
Хоч нема чого соромитись,--
Та нема чим і пишатись!
* * *
Варварство сильніше за Цивілізацію:
Адже нищить легше, аніж будувати!
* * *
Не нарікай на Долю! Пам’ятай:
Комусь у цьому Світі іще гірше!
* * *
Хто вдячний Минулому,--того
І Майбутнє привітає вдячно…
* * *
Життя—дає поживу вічній Смерті,
Смерть—очищає місце для Життя…
* * *
Якби ми вічно жить могли,--
З нудьги б, напевно, вмерли!
* * *
Важлива не кількість, а якість життя…
* * *
Між Потвор свої зразки краси…
* * *
Потворність завжди жадає
Стати зразком краси…
* * *
Істинна велич—скромна,
Нікчем’я—жадає фанфар…
* * *
Алітерація Життя:
Цинізм Цілує Цноту…
* * *
Квітує талантами наша земля,--
Бо щедро угноєна ними…
* * *
Без дурної істерії мас—
Не було б Історії дурної…
* * *
Головне—створити Істерію,
А вже там—Сокирі вільний хід!
* * *
Перша зброя Жінки—усмішка,
А остання—сльози…
* * *
Флірт—це зброя цивілізованих Амазонок…
* * *
Нікчемне—галасливе, величне—мовчазне…
* * *
Якби омріяне одержав—чого ж би я тоді жадав?!
* * *
Вирубати сад недовго,--спробуй виплекать його!
* * *
Всі брешуть: дехто—іншим, а дехто—сам собі…
* * *
В житті важливо не «Що», а «Як»…
* * *
Він завше брехав,--навіть кажучи правду…
* * *
Наймилозвучніша у світі мова—рідна…
* * *
Люди ремствують—коли бідні,
І нудьгують—коли багаті…
* * *
Занудливість—сестра таланту Бюрократа.
* * *
Дурневі—мало й океану,
А мудрому—й краплини досить…
* * *
Правду про інших сприймати легше,
Ніж гірку правду про нас самих…
* * *
Вічна неохайність—їх родинна риса…
І не варто свиням свинством дорікать!
* * *
Хтось—будує, хтось—перебудовує,
А ще хтось—руйнує все підряд…
* * *
Чим менше розуму у нас—
Тим більше героїзму…
* * *
Погано, що минає усе добре,
Та добре, що й погане все мина…
* * *
Смерть—одужання після хвороби,
Що усі називають «Життям»…
* * *
Є люди-Плюс, і є люди-Мінус:
Їх мішанина—і є Народ…
* * *
Що заслужив у цім житті,--
Те в іншому й одержиш…
* * *
Один вчинок—красномовніший
За мільйон порожніх слів…
* * *
Зло є деколи добром,
Тільки вчиненим невчасно…
* * *
Всім Душам—добре на Тім Світі…
Ну, а життя—це шанс зробити,
Щоб добре всім було й на Цім…
* * *
Дурість—це вічний двигун Людства,
А Розум—зламане гальмо…
* * *
Цікавий факт медичний: навіть П’явка
До злих людей гидує присмоктатись!
* * *
--Чого «Святі Писання» всі повні протиріч?
--Бо люди ще не вміли брехати бездоганно!
* * *
--Якщо виходить все «Не Так»,--
Значить, «Не Так»--і є Нормально!
* * *
Бабрання у Вічному Болоті
Та Вічна Гризня біля Корита,--
Ось і вся «Життєва Боротьба»!
* * *
Любов—це трагедія Душі,
Яка надає Душі безсмертя…
* * *
«Чиясь Думка»
--Найбільша Брехня—це Правда,
Яку розуміють збочено…
* * *
--Кохання—це торжество
Уяви над Інтелектом…
* * *
--Ціляться у Зло,--але удари
Зазвичай влучають у Добро…
* * *
--Правда—зла, отруйна і гірка!
Солодка—лиш мить Її пізнання…
* * *
Ми не можем вигадать того,
Чого у Світах десь не існує…
* * *
Жити вічно—безумна Ідея,
Бо життя—це хвороба: лиш йолоп
Може вічно хворіти жадать!
* * *
Доля—як дружина: наче й вибираєш,--
А однак до шлюбу Суджену ведеш…
* * *
--Не вкинув ні зерна в казан,--
Та й каже: «Варись, Кашо!»
* * *
--Я каші зроду не варив,--
Я лиш її заварював!
* * *
--Ой, варив я воду—та й заварив кашу!
* * *
Історія—жінка. Історик—
Натхненний Її косметолог…
* * *
--До зелених чортиків допився…
А, може,--це Інопланетяни,
Мешканці Світів тих Паралельних?!
* * *
Кожному від Бога—свій шматочок Щастя,
І свій чималенький лантухан Біди…
* * *
Цікаво звучить: «Мужчина»!
Муж Чина—Чоловік Дії!
* * *
Кіт Максиміліан—мишачий Робесп’єр!
* * *
--Йолоп—не той, хто не знає,
А той, хто й не хоче знати!
* * *
--Живу зі страху: боюся вмерти!
* * *
--Злочинність без влади—це просто Злочинність,
Злочинність при владі—то вже Правосуддя!
* * *
Божа Душа складається з мільярдів наших Душ…
* * *
Винагорода Королів—невдячність…
Чи варто лізти в панцир Жанни д’Арк?!
* * *
Культура—штука розмаїта:
Можна й багно возвести в культ…
* * *
--По-справжньому сміється тільки той,
Хто знає, що Життя—це гумор Смерті…
* * *
Все, що смішне у цім житті,--
Те глибоко трагічне…
* * *
Наша щирість, на жаль, кінчається
Хижим вищиренням зубів!
* * *
Невчасність усього—ось лихо Світу!
Добро, яке невчасне,--то є Зло…
* * *
Сім’я—це у Вічність триваючий Я…
* * *
Цілунки—вияв ніжної Любові…
Але ж і Юда цілував Христа!
* * *
--Спатологічно хворий Тип:
Все хоче спати й спати!!!
* * *
Бог сотворив Світ—і цим утішивсь:
Критиків-бо в Нього не було!
* * *
Люцифер був перший критик Бога,--
За те Його й скинуто з Небес:
Критики Володарі не люблять!
* * *
--Всі спішать Кудись… Лиш я—
В Нікуди мандрую…
* * *
Теоретично—ми в Раю!
Практично—ми у Пеклі…
* * *
Одружилися Теорія і Практика—
І зродили сина—Гіркий Досвід…
* * *
Ідеології засмічують нам мізки,--
Та їх Життя чудово прочищає:
У Нього є міцний залізний йорж!
* * *
Наполегливий завжди чогось досягне…
Але чи того, чого жадав?
* * *
--А що цікавить вас: Процес барвистий,--
А чи нудний і сірий Результат?!
* * *
Неможливого немає… Але в нас
Надто вже обмежені можливості!
* * *
Життя складається завжди
З невипадкових випадковостей…
* * *
Інколи досить замовкнути—
Щоби тебе почули…
* * *
Там, де всі галасують,--найкраще
Чутно тих, які мудро мовчать…
* * *
--Прости нам, Боже, все те Зло,
Що ми чинити не хотіли!
* * *
Супер-пильні люди: розп’яли
Ще раніше, аніж зогрішив я…
* * *
Мудрі воюють Розумом,
Дурні воюють Кров’ю…
* * *
Мудрі не воюють з ворогами:
Мудрі роблять так, щоб вороги
Самі одне одного вбивали!
* * *
--Не певні ми у завтрашньому Дні:
Яким воно там буде—оте Дно?!
* * *
--Робота—це святе: не руш Її!
* * *
Чи є мудрим лантух, напханий книжками?!
* * *
Лікарі лікують нас від наслідків,--
Тільки Смерть лікує від причин!
* * *
--Я мислю,--отже, я—Елем!
І не втекти від цих проблем!
* * *
--Блукаю між людей, мов Привид:
Багато з них для мене вмерли—
І я помер для багатьох…
* * *
О, скільки екзальтованих фантазій!
А вислід, як завжди,--банальний секс!
* * *
Якщо людина полюбляє мучитись,--
Від мук її не варто рятувать…
* * *
Грішні Святі---і святі Грішники,--
Як добре Зло—і зле Добро…
* * *
Вони шукають свого ворога,
А ворог їхній—в них сидить!
* * *
--Для чого копичать?—Для розграбування!
Для чого грабують?—Задля накопичень!
* * *
…Вони вічні Раби: ланцюги їм аби!
* * *
Дивний парадокс: всі сатаністи
Божим прикриваються Ім’ям!
* * *
--Ланцюги, в які хочеш когось закувати,
Про всяк випадок спершу на себе примір!
* * *
Жінкам завжди видніше: лиш вони
Народжують і геніїв, і дурнів…
* * *
Чому не вклоняйся—вклоняєшся Богу,
Бо в Божих Світах в кожнім атомі—Бог!
* * *
Чужі успіхи завше надихають іти,
Йти до Обрію вперто—і своїх досягти…
* * *
Радієш смерті конкурента?—
Дарма: тепер на черзі ти!
* * *
У какофонії життя виводить кожен своє соло…
* * *
Гори-палай, щоб іншим було тепло,--
Не перетворюй тільки Світ на Пекло!
* * *
Викликають в мене захват і повагу
Ті жінки, що мають мудрість і відвагу.
* * *
Зі Старості ніколи не глузуй:
Ще невідомо—яким сам ти будеш,
Якщо до літ похилих доживеш!
* * *
Соціально небезпечний
Той, хто любить лиш себе…
* * *
«Думка Сократа»
--Я знаю тільки те, що ніц не знаю,
А інші всі—не знають і цього!
* * *
Одна справа—ерудиція, інша справа—мудрість.
* * *
Того, хто не вміє, ще можна навчити,
Але не навчити того, хто не хоче…
* * *
Все Минуле й Майбутнє—складники Вічночасу,
Що ніде не зникає, а триває завжди…
* * *
Хтось десь нас любить… І ця думка
Нам зігріває все життя…
* * *
Поганих народів немає,
А виродки—в кожного є…
* * *
Сьогодні для нас—ніби щось несутнє:
Ми живемо в надіях на Майбутнє!
* * *
«Думка Ніцше»
--Хочеш себе помножити мільйонно?—
Шукай Нулів,--шукай собі ослів!
* * *
Ми ніде не запізнимось,--бо
Все життя йде за розкладом Долі…
* * *
Життя—то велика Іронія,
А смерть—то великий Сарказм…
* * *
--Що,--наївся нині,--хлібом розкидаєшся?
Іще прийдеш завтра кинуте шукать!
* * *
…А були ж, нівроку, і у нас побіди!
«По»--товкло по ребрах, а по спинах—«Біди»!
* * *
Немає серця без жадань,
А хто жадає—той страждає…
* * *
Живу на борг—і віддаю
Лиш те, що в Бога позичаю…
* * *
Не усе те добре, що для нас лиш добре,
Але все те добре, що добро для всіх!
* * *
Якби зле було в Царстві Смерті,--
Повернувся би звідти хтось…
* * *
Світом керує енергія Думки:
Те, що уявлене,--здійснене вже…
* * *
Любіть! Накликайте Любов’ю Любов,
Бо Зло—тільки Зло програмує…
* * *
Вчинки—раби наших Думок:
Вони виконують їх волю…
* * *
У голосі людини бринить її Душа…
* * *
--Доброта народжує Здоров’я,
Вдвох вони народжують Любов,
А Любов народжує нам Щастя…
* * *
В кожному Зле—є щось і Добре,
Як в кожнім Добре—щось є Зле…
* * *
«Чиясь Думка»
--Щастя—поганий спостережний пункт,
Бо з нього Лих майбутніх не побачиш!
* * *
«Думка Імператора Траяна»
--Краще злочин без покари,
Ніж покара без вини…
* * *
«Ч. Д.»
Обставини Долі сильніші за нас:
Хто бореться з ними—трапляє у рабство…
* * *
Вилаєш друга—і маєш ворога,
Похвалиш ворога—і маєш друга…
* * *
Життя—це вічна Гра,
Де Смерть—єдиний виграш…
* * *
Люди розуміють лише тих,
Що існують у тотожних вимірах…
* * *
Поплач—та й посмійся над власним плачем,--
І сміх відсіче твоє лихо мечем!
* * *
--Під суд потрапив,--але чим
Я завинив?!
--Тим, що потрапив!
* * *
--У пастку можна лиш війти,--
А з неї вже тебе виносять!
* * *
…Людину, що падає в прірву,
Уже не хвилює вбрання…
* * *
Я здатний закохатись у Красу,--
Але любити можу тільки Розум…
* * *
Знати все на Світі ми не в змозі,--
В змозі лиш не знати Усього…
* * *
«Приреченість», «Невідворотність», «Фатум»---
Ось ключові слова всього Буття…
* * *
…Нікчемність Убивць лиш підкреслює
Усю велич їхніх Жертв…
* * *
Нам не дано майбутнє Людства знати,--
Інакше б ми жахнулись—і не мали
Ілюзії свого хисткого щастя…
* * *
Майбутнє вже відбулось,--
Та ми про це ще не знаємо…
* * *
Життя—дорога у Безмежність:
Скільки не йдеш—немає меж!
* * *
--Всі на світі люди—вівці Божі…
А декотрі—Божі барани!
* * *
Бог є скрізь, бо Світ увесь—Твір Божий:
Що не полюби—в усьому Бог!
* * *
«Чиясь Думка»
--Дурнів на світі безліч,--бо дітей
Роблять не фахівці, а дилетанти!
* * *
--Непідкупна у мене душа!
…Бо ніхто не дає ні гроша!
Ххххххххххххххххххххххххххххххххххххх
«З Єврейської Мудрості»
* * * Не засуджуй ближнього—поки
Сам не побував на його місці.
* * * Навіть там, де нема людей,
Залишайся завжди Людиною.
* * * Кого не люблять люди—
Того і Бог не любить,
* * * Гріх приходить в дім як гість,
А стає—Господарем.
* * * За Брехню голосує більшість,
А за Правду—лиш одиниці…
* * * Правду любить тільки той,
Хто брехати не любить…
Хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх
«З Античних Думок»
* * * Гнів—короткочасне божевілля.
* * * Деколи мовчання красномовніше,
Аніж голосні, дзвінкі слова.
* * * Той, кого усі бояться,--
Мусить сам боятись всіх.
* * * Великий звір, не ображаючись,
Слухає гавкіт дрібних псів…
* * * Найгірше рабство—бути
Рабом своїх жадань.
Ххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх
«Думки Звідусіль»
* * *
Другий шлюб—це тріумф
Сподівання над досвідом.
* * *
В житті найчастіше ми спостерігаємо
Тріумфи Глупоти над здоровим Глуздом.
* * *
Лестощі—це вміння схвальним тоном
Говорити жінці саме те,
Що вона сама про себе думає.
* * *
Атомна Бомба—винахід, що може
Всі винаходи Людства припинить…
* * *
--Я не знаю—куди варто йти…
Але знаю—куди йти не варто!
* * *
Дзеркало—не обдурює: дуримо ми себе…
* * *
Преса—це щире дзеркало життя,
Але і дзеркала криві бувають…
* * *
«Думка Юрія Афанасьєва»
--Історію у нас «пишуть» не як історичне Знання,
А як різновид пропаганди своїх політичних Ідей…
* * *
«Думка Аденауера»
Всі ми живемо під одним небом,
Але горизонти—у всіх різні.
* * *
«Думка Марти Граймз»
Ми не знаємо—Хто ми,--допоки
Не побачимо на Що ми здатні.
* * *
«Ч.Д.» Той, ким ти народився,--це дар Божий,
Той, ким себе зробив,--це твій дар Богу.
* * *
Убивство в собі Людини—Законами не карається.
* * *
Не можна вбити в собі Людину,--
Якщо Людини в тобі нема…
* * *
«Ч.Д.» --«Святі Книги» треба читати бездумно:
Хто збагнув їх сутність—став Єретиком…
* * *
«З Думок Роберта Інгерсолла»
* * * Жоден чоловік з почуттям гумору
Не бував засновником релігії.
* * * Праведний Бог—це найшляхетніший
Витвір фантазії Людини.
* * * Вже такий у Теологів звичай:
Живих бити—кістками мерців.
* * * У школі шліфують каміння—
І знищують Самоцвіти.
* * *
«З Думок Фредерика Бегбедера»
* * Люди з добрими намірами
Якраз і стають Чудовиськами…
* * Найчастіше Кохання убиває Нудьга…
* * Ми любимо лиш недосяжне:
Те, що досягли,--вже нудне…
* * *
«Думка Дрю Беррімор»
…Коли життя нас ставить на коліна—
Це є чудова поза для Молитви…
* * *
«Думка Оскара Уайльда»
Гірше нездійснених бажань
Лиш їхнє здійснення буває…
* * *
«Альфонс Карр»:
* * З двох друзів—лиш один є другом іншого.
* * Кожен собі хоче мати друга,--
Та ніхто не хоче бути другом.
* * Смертну кару можна відмінити,--
Якщо пани Вбивці почнуть першими…
* * Щастя—це кількість тих нещасть,
Яких вдалось уникнути…
* * Щоб заробить на прожиття—
Потрібно працювати,
Але щоби розбагатіть—
Треба щось інше вигадать…
* * *
«Ч.Д.»
Завше так: здається молодим,
Що життя лиш з них і почалося,
А старим здається навпаки—
Що з відходом їх воно й кінчиться…
* * *
«Василь Ключевський»:
Одружуються—на надіях,
Заміж ідуть—за обіцянки…
* * *
«Йоганн Нестрой»:
Дві найгидкіші Сестри:
Цензура та Інквізиція.
* * *
«Фрідріх Ніцше»
Жінка—це друга помилка Бога…
* * *
«Марк Твен»:
* * Світ нічим тобі не зобов’язаний:
Він до тебе ще тут існував.
* * Принцип «Мовчання—золото»
Вигадали шантажисти.
* * Моногамія—це коли маєш
Одну жінку і одну коханку.
* * Абсолютна Моральність: Заборонено Все!!!
* * *
«Вольтер»:
* * Вся сила жінок—у слабкостях чоловіків.
* * *
«Аркадій Давидович»:
* * Чоловіки воюють, а жінки ділять трофеї.
* * *
«Ч.Д.» Найгідніші Кохання—найнещасніші в нім…
* * *
«Зигмунд Графф»:
Дружба—мистецтво дистанції,
Кохання—мистецтво близькості.
* * *
«Афра Бен»:
Досвід Адама і Єви: надмірна людська цікавість
Загрожує втратою Раю…
* * *
«Бернард Шор»:
--Я не хочу бути мільйонером:
Я лиш хочу жити так, як він!
Хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх
--Аж три дулі! І всі—з маком!
* * *
Не відає жінка кого несе в лоні—
Людину чи нелюда злого…
* * *
Дитя, зачате без Любові
Добра у світ не принесе…
* * *
Так хотів їх відмити… Та де там!
Сам зробився брудним, як свиня…
* * *
Все могло би інакшим бути,--
Якби іншими були ми…
* * *
Любов до жінки так і перла з нього---
У вигляді образ і стусанів…
* * *
Налітали—убивали, ґвалтували…
Чим пишатись?! Вся Історія—це Кров…
* * *
Без вироку Долі не гине ніхто…
* * *
Де зберігаються сюжети
Нездійснених життів і мрій?!
* * *
Потік Свідомості—не режисується…
* * *
У поїзда вибір не вельми широкий:
Або йти по рейках—або під укіс…
* * *
«Ч.Д.» Часто наша доля залежить від тих,
Хто навіть не знає що ми десь існуємо…
* * *
…Дурні люди з Наслідками боряться,
І ніхто не бореться з Причинами…
* * *
…У світі «Так»--усе одвіку Так!
У світі «Навпаки»--все Навпаки!
* * *
Чужі мови нам немилозвучні:
Тільки Рідна—наймиліша нам!
* * *
Хто зв’язався з Дурнями—
Сам стає дурним…
* * *
…Минуле—це труп, який ми
Волочимо скрізь за собою…
* * *
Розвиток техніки знецінює
Зусиль фізичних героїзм…
* * *
Минуле—фільм, в якому зняті ми,
Сучасне—фільм, в якому ще знімаємось…
* * *
--Я на селі—перший парубок:
Першим завжди б’ють мене!
* * *
Хвороби—це кари за те,
Що ми не живем згідно з Богом…
* * *
І в Катів є своя Віра,
Та ця Віра—в Бузувіра!
* * *
Славетна чи ганебна—а вже така, як є:
Історію, як Матір,--ніхто не вибирає…
* * *
Всі генії на світі—це Співавтори:
Головний Автор всіх шедеврів—Бог!
* * *
Там, де немає кращого,
Там і погане—гарне…
* * *
Ідеал—сукупність ідеальних рис,
Якої на світі просто не існує…
* * *
Що не достигло—те доспіває,
А що доспіло—вже загниває…
* * *
…Поки ми доростаємо до розуміння інших,--
Вони себе колишніх—уже переросли…
* * *
Одні—створюють Зразки,
Інші—їм наслідують,
Одні—йдуть собі вперед,
Інші—вслід за ними…
* * *
Чим більше в тобі глупоти,--
Тим більше пихи-погорди…
* * *
Це селище Чванівка:
Палаци Олігархів!
* * *
…Він людина геть парадоксальна:
Спершу—зрадив, потім—врятував!
* * *
Усе гарне—поки зір не побачить кращого…
* * *
…З різних точок зору—різний краєвид…
* * *
--Наш курс—на новий ракурс!
* * *
Радість в серці—хвилинна гостя:
Вічна мешканка в нім—Печаль…
* * *
Якби не світло добрих людських Душ,--
Було б на світі темно, як в могилі…
* * *
Правда—одна. Та безліч Її інтерпретацій…
* * *
Дай Багатому Совість—і він зробиться Бідним!
* * *
…Відчував себе Ягням жертовним—
І тому на всіх Вовком дививсь…
* * *
…Так непомітно зраджують, голублячи…
Аж гульк: і ти вже виснеш на Хресті!
* * *
Більше за всіх одержує
Той, хто найменше просить…
* * *
«Гуморинка з преси»
--Чи можна їсти «Вовчі ягоди»?
--Та їж: Вовк знайде собі інші!
* * *
Чим пишніше весілля—тим убогіший шлюб…
* * *
--Хочеш по пиці діставать за гроші—
Йди в Боксери!
* * *
Є і на багно свої гурмани!
* * *
Суть—коротка: в довгій фразі нівелюється вона…
* * *
--Апологети кривавих оргій,
Надійде черга конати й вам!
* * *
Так легко зненавидіть—з надмірної любові…
* * *
Приборканий Вогонь—такий чарівний…
Та він—дикун: пильнуй за ним, пильнуй!
* * *
Істинно твоє ніхто не вкраде,
Бо твоє—лиш тіло та Душа…
* * *
Бог контролює ситуацію:
Дай хабаря за гріх—і дій!
* * *
Для жінки Бог—в мужчині,
А для мужчини—в жінці…
* * *
Хочеться дітям стати дорослими…
Раді б дорослі стати дітьми!
* * *
Щоб людині вірити,--потрібно
В чесності її переконатись…
* * *
Де нема великого—там і мізер—велич!
* * *
Кожна Випадковість—дочка Закономірності…
* * *
Насолода—в обіймах жінки,
Щастя—в обіймах творчості,
А спокій—в обіймах Вічності…
* * *
Щойно отримаєш бажане—
І вже бажаєш нового…
* * *
Комусь—день народження,
А комусь—день смерті…
І немає свята—одного для всіх…
* * *
Ми—лише падаючі зорі:
Любімось, поки летимо!
* * *
Молитва—це магніт енергетичний,
Що благодать притягує до нас…
* * *
Велів кожному з нас Творець Вічний: «Люби!
Не вмикай у собі Генератор Злоби!»
* * *
Марне життя,--якщо не заслужив
Ти від людей Подяки… Та ще гірше,--
Якщо від них Прокльони заслужив!
* * *
Альтруїзм—це Егоїзм, що спрямований назовні…
* * *
Щонайбридкіші з людських рис—
Жадіб’я, Хамство і Невдячність…
* * *
Не нарікай на Долю, бо Вона
Над іншими збиткується ще гірше!
* * *
Заробляєш—на їжу, а їси—для життя,
А живеш—невідомо навіщо…
* * *
Посередня людина: ні біла, ні чорна,
А така собі—сіра: ні се, ані те…
* * *
Не знають і вожді шляхів до Щастя:
Вони лиш удають, що знають їх…
* * *
Двічі в одну воду не війти,--
Але можна влізти в ті ж помиї…
* * *
Ніхто нам не влаштує кращий похорон,
Ніж наші щирі, вірні вороги…
* * *
Тільки Доля відає—коли
Свято перетвориться на тризну…
* * *
Нема, нема без єдності Народу—
Є лиш отара для чужих Офір…
* * *
Совість робить людину бідною,
А торгівля Нею—збагачує…
* * *
Торгівля Совістю—то справа прибуткова…
* * *
Імена чиїсь—на осокорах…
Де всі ті, що вирізьбили їх?!
* * *
…А цікаво знати: хто складає людям
Фантасмагоричні сценарії снів?!
* * *
Сни—найзагадковіші країни,
У яких буває Розум наш…
* * *
Шельмишановний Пан…
* * *
Три етапи відчуття після Революції:
Ейфорія, Здивування і Розчарування…
* * *
Смерть—це великий Оптиміст:
Це між двома Життями міст…
* * *
--То для непевних—я непевний,
А для всіх певних—певний Я!
* * *
Важко в пащі крокодила
Залишатись Оптимістом…
* * *
На Усе в житті зусиль не вистачить:
Зосереджуй їх—на Головному!
* * *
Якщо Обставини змінить не можна,--
До них потрібно пристосуватись…
* * *
Друзі пізнаються у біді,
Недруги—у щасті пізнаються…
* * *
Той, хто прагне когось принизити,--
Той принижує сам себе…
* * *
Посіяли вітер—жніть бурю, не плачучи!
* * *
Не бори Минуле—борись за Майбутнє:
Виховуй Онуків, а не Дідів сивих!
* * *
Минуле—не зміниш: працюй,
Щоб кращим зробилось Майбутнє!
* * *
Дивись у Минуле—і учись
Яким не повинне буть Майбутнє!
* * *
Чесний політик—це те саме,
Що і повія чесна…
* * *
Секс без Кохання—як страва без солі…
* * *
Вічна Цнотливість: життя—без вжиття…
* * *
Хто низ не провітрює—в того
Провітрюється голова…
* * *
«Думки з Преси»:
* * Дітей цікавить—звідки все береться?
Дорослих же—куди щезає Все?!
* * Поки Краса врятує Світ,--
Потвори Його знищать!
* * Що таке Оптимізм?—
Просто брак Інформації!
* * Великий Розум часто
Є з домішком Безумства!
* * Для інших ми створюєм Правила,
А ось для себе—Винятки!
* * Останній Дурень—той, хто Дурням
Доводить, що не Дурень він!
Хххххххххххххххххххххххххххххххххххххххх
* * *
Зробити можна Все! Питання: в Ім’я Чого?!
* * *
Психологія Кочівників:
«Після Нас—хоч голий Степ!»
* * *
…Це—окрадені Долею!—В них нічого нема:
Ані мудрості жити,--ані мужності вмерти!
* * *
…Цей чоловік—людина пересічна:
Змахнув мечем—і навпіл пересік!
* * *
Життя—це Іспит на звання Людини…
* * *
--Я був Іриністом—як любив Ірину…
Та став Юліанцем: закохався в Юлю!
* * *
«Гнидам Хрущовим та Ватутіним»:
…Не про Вітчизну вам ішлось в Добу Криваву,--
А лиш про Черево своє та власну Славу!
* * *
«Фрейзі Віктора Глущенка»
--Співа Душа: знов на Горілку просить!
* * *
«Гуморина з Преси»:
--А ким ти працюєш, Красуне?
--Дояркою: дою Козлів!
* * *
Ясновидці—то є такі люди,
Які ясно бачать, що у світі
Довірливих Дурнів—аж кишить!
* * *
--Бережіть цю Землю, Богом дану:
Згубимо—Бог іншої не дасть!!!
* * *
Закон Мовчання, Закон Омерти:
Вуста стулити—лягти і вмерти!
* * *
Ігору «Тополі»…
…Є Лицарі, з якими пішов би і на смерть,--
І Гниди є, з якими мені і жить—Огидно!
* * *
Не шукай Учорашнього дня,--
Живи Нинішнім: Нинішній Завтра
Учорашнім і стане якраз!
* * *
Брешеш—коли брешеш,--але брешеш
І тоді, як Правду замовчиш!
* * *
…Угорі—Безмежжя, унизу—Безодня:
Чи летіти вгору—чи падати вниз?!
* * *
Добро і Зло—сполучені навіки:
Скільки Добра у світі—стільки й Зла!
* * *
О, Вічність,--золотий Гіпопотам!
Ковтне тебе: був Тут—і гульк!—вже Там!
* * *
…Подививсь нарешті Правді в очі,--
А з них усміхається Брехня!
* * *
Скарб, що людям не дарує Радості,--
То німий, намарний, мертвий Скарб!
* * *
Юно молоділося—любилось-раділося…
І куди ж пішло воно, де ж воно поділося?!
* * *
--Я не Одист,--я Пародист:
Поет Іронії й Печалі…
* * *
Обставини життя щомить міняються,--
А заодно і змінюємось ми…
* * *
Чим кволіше фізичне Тіло,--
Тим сильніший у ньому Дух…
* * *
Не поневолюй тих, кого ти любиш:
Птах Щастя у неволі не живе!
* * *
«Жарт із Преси»
--На весілля ми свиню зарізали…
--А чим завинила та тварина,
Що два Дурні здумали побратись?!
* * *
Краса гарного Обличчя—мертва
Без аури доброї Душі…
* * *
…Якщо Серце сказало: «Люблю!»--
Любить мушу Тебе—мою Душу!
* * *
Дурість, яка звичкою стає,--
Вже для нас Традицією є!
* * *
Християнство вигадали Юди—
Саме ті, що зрадили Христа…
* * *
Поезія—це кровотеча з Душі:
Із Болю та Сліз Поет пише Вірші…
* * *
Є у Світі дві речі Безмежні:
Божа Мудрість—і Дурість Людська!
* * *
…У кожнім з нас існує Звір,
Що зветься Егоїзмом…
* * *
Бажань завше більше,
Ніж справніх потреб…
* * *
Намагайся не чинить того,
За що тобі потім буде сором…
* * *
Зморшки—це малюнок всіх доріг життя,
Що зафіксувались на обличчях наших…
* * *
Що таке Доля?—Програма життя,
Яку змінити не можна…
* * *
«Думка Марата Башарова»
--Вір у своє лихо—будеш бідувати,
Вір у своє щастя—і воно прийде!
* * *
Лояльність, Співчуття, Жалість і Ніжність—
В загальній сумі це і є Любов…
* * *
Випрохана ласка—вже не ласка,
Не Любов, що вилита з Душі…
* * *
Все життя Людини—пошук Бога
І до Бога страдницька дорога…
* * *
…Краще вмерти шляхетним Лицарем,--
Аніж вижить огидним Псом…
* * *
Дивитись—мало: треба іще—бачити!
І мало—бачить: треба й розуміти!
* * *
--Якщо ріжеш Правду в очі,--
Можуть врізати між віч!
* * *
…Поки одне Лихо я збуваю,--
Ще два нових собі набуваю!
* * *
Усі плоди з Дерева Пізнання
Вічно точить Сумніву Хробак…
* * *
Чим більше на світі Дятлів,--
Тим менше Хробаків Сумніву…
* * *
Найкращий подарунок—
Розмова з Любим Другом…
* * *
У кожного в житті є свій Зоряний Час,--
Але до нього шлях—крізь чорно-хмарні ночі…
* * *
Що без Любові можуть Гроші дати?—
Лише можливість у комфорті скніть!
* * *
Будь-яка Дурниця стає модною,--
Якщо її вчинить наш Кумир!
* * *
І Сталін, і Мічурін були Садівниками:
Мічурін—садив яблуні, а Вождь—людей в ГУЛАГ!
* * *
Як Юність невблаганно стає Зрілістю,--
Так і Кохання з часом стає Звичкою…
* * *
«Груба «Музика Слова»:
--Мав скарби я дивні в Серці…
Та у Гніві—скарби всер ці!
* * *
--Боже, порятуй мене—від мене!
А від інших—якось я втечу!
* * *
--Врятуй нас, Боже, від «Захисників»,--
А Ворогам самі дамо ми раду!
* * *
Наше Слово—програмує Світ,
Слово—начакловує нам Долі…
* * *
…Не дорікайте Богу за те, що все не краще,--
А дякуйте за те, що все—іще не гірше!
* * *
…Вони брешуть так часто,--що віри
Вже і в Правді ніхто їм не йме…
* * *
Найславетніші—ті, хто робив свою Справу,--
Робив чесно повік—і не мріяв про Славу…
* * *
До смерті у бою—я готувався…
Лиш кулі від «своїх»--не сподівався!
* * *
…Дякувати пізно тим, хто вже у Небі:
Поспішай віддячить тим, хто іще Тут!
* * *
«Моїм Благодійникам»:
…А ваша Ласка, мої Хороші,--
То Скарб, дорожчий за усі Гроші!
* * *
…Я не знаю зовсім в Світі цім коштов’я,
Яке би зрівнялось цінністю з Любов’ю!
* * *
Найшвидше будь-яка робота
Виконується—у думках!
* * *
…Де вже з такими на Грозу іти:
Вони прибиті Зляком—навіть в Тиші!
* * *
Слова—то ще не Вчинки, але Вчинки—
То вже найкрасномовніші Слова!
* * *
Життя—це вічний шлях до Обрію:
Іди вперед! Зупинка—Смерть!
* * *
«Саркастичне»
…Таке від Бога щастя на цьому Світі є:
В одного—віднімає, а іншому—дає!
* * *
Завтрашній день—це, власне, день вчорашній:
Ти впевнишся у цьому—Післязавтра!
* * *
--Народився Дубом?—Не журись:
Дуб—це також цінна деревина!
* * *
…Не знищилися ще корони Цезарів—
І мечі Брутів—не заіржавіли!
* * *
Лишенятко треба душити в колисці,--
Поки ще не виросло з нього грізне Лихо!
* * *
Жуйно-пийна Тварина,--а, бач:
Хоче Слави! Їй—Славу собач!
* * *
Відлітають птахи в далеч невідому…
Скільки з них живими вернеться додому?!
* * *
Кара для Ледачого—робота,
А для Працелюба—бездіяльність…
* * *
…Ця людина—Сміттєкопичка:
І її божок—молох—Мотлох!
* * *
Наша Совість—це єдина книга,
Яку прочитає в Небі Бог…
* * *
--Завше кожен з нас має право,
Та нас тягне чомусь—Наліво!
* * *
Не вір Гадюкам! Навіть тим,
Яким отруйні вирвав зуби…
* * *
Брутальність і Ніжність—усе в Світі є…
Дай, Боже, щоб кожен трапляв на «Своє»!
* * *
Де Любов та Згода—там і Щастя врода,
Там не осоружно, де живеться Дружно!
* * *
…Як швидко Майбутнє Минулим стає!—
І зойкнути ми не встигаємо!
* * *
Порожнеча не є порожньою,--
Бо собою по вінця повна…
* * *
--Не б’ю навіть пальцем об палець,--
Бо я економлю Енергію!
* * *
Любов—це те, що змушує собі робити зле,--
Аби на Світі іншим хоч трохи стало краще…
* * *
--Я теж Осел,--але Учений:
Вже гірко навчений життям!
* * *
Книга Плагіатора: «Видране із Творів»…
* * *
Щось хотіти—усі можуть,
Та не всі можуть могти!
* * *
--Ти—мені, а я—тобі:
Або—в пику, або—в Душу!
* * *
Золото люди часто підробляють…
Багно—нема потреби підроблять!
* * *
Навіть вмерлі друзі нас не покидають:
Вони завше поряд—в паралельнім Світі…
* * *
Гнівом—ворогів собі намножиш,
А Любов’ю—завоюєш Світ…
* * *
За певних обставин добро стає злом,
А зло може стать благодаттю…
* * *
Щоби міняти щось в житті—
Когось потрібно ображати…
* * *
…Жадаєш собі щастя?—То роби
Щасливими всіх інших—і прибуде
Щастя того сторицею тобі!
* * *
«З Думок Сенеки»:
* * Думка про Біль нас мучить
Гірше, аніж сам Біль…
* * Через тисячу принижень
Він доліз до Верховини…
А там—люта холодина…
Чого прагла ця людина?!
* * Найболючіші для нас образи тих,
Кого ми найбільше серцем любимо…
* * Все, що пройшло,--вже не страшне:
Лякає те, що нас чекає…
* * Майбутнє—невідоме нам,
А тим, хто буде жити в ньому,
Минуле це, де ми живем,
Так само буде невідомим…
* * Допоки не зробиш спроби—
Не знаєш на що ти здатен…
Усім для самопізнання
Потрібне випробування…
* * Ніколи не заздри щасливим:
Ще лихо до них не прийшло!
Життя ж бо, по суті,--сумне,
Й нікого Біда не мине…
* * Не журімось,--бо немає
В житті вічного нічого:
Якщо Біль нас не покине,--
То ми підем геть від нього…
Ххххххххххххххххххххххххххххххххххххх
* * *
…Ненавиджу Ревність, ненавиджу!
…А чому би не приспільнить нам
Ще когось до нашої Любові?!
* * *
…Зачарувався?—То побудь у чарах:
Розчаруватись—встигнеться завжди!
* * *
Політика—це мистецтво солодких Розчарувань…
* * *
…У Варави—завше хата скраю,
А в Ісуса—Хрест посередині…
* * *
…Китаєць Китаянці жваво сова…
Наше життя—реальність тимчасова!
* * * *
--Не псуйте свята Душі моєї—
І я вам вдячно не зіпсую!
* * *
Треба вміти вчасно зупинятись,--
Щоб до Прірви врешті не дійти!
* * *
Людство тримає—Хлібороб,
Бо він Усіх годує!
* * *
Катастрофа: б’ються
Двоє впертих «Его»!
* * *
Лінощі—це крематорій Енергії,
Прах міліонів нездійснених Справ…
* * *
Де немає енергії Духу—
Там нема і енергії Тіла…
* * *
…Гріх—не дати Голодному хліба,--
Коли хліб цей у тебе—цвіте…
* * *
«Думка Тіма Кокі»
…Фантазія та уява—три четвертини Сексу…
* * *
…І розсипалось на порох
Все, що з пороху зліпилось…
* * *
Ми можемо знати де ми народились,--
Та не в змозі знати—де ми помремо…
* * *
--І хто сказав, що Я—не Йолоп?!
Я й сам такого не казав!!!
* * *
«Любі» діти Егоїзму—
Чорні Ревнощі та Заздрість…
* * *
…Найкраща похвала—коли тебе
Злі вороги похвалять мимоволі…
* * *
…Невичерпне вичерпать не можна,--
Як і невмируще годі вбить!
* * *
Нелюбов—народжує Потвор,
Що не знають Жалості й Любові…
* * *
Може, Світ загине, може, нас не буде…
Та поки живі ми,--Людьми будьмо, Люди!
* * *
Уява і Ява—завжди в Душі:
Ми в двох Світах існуєм паралельно!
* * *
Всі ми живемо життям подвійним:
Одним—тим, яким живем реально,
А іншим—в Уяві живемо…
* * *
«Думка Наталії Фатєєвої»:
--Прожити треба так, щоб, як вмиратимеш,--
Було не сором за своє життя!
* * *
Все Мистецтво—Корона, оздоблена
Самоцвітами наших Страждань…
* * *
Щасливий той, хто тішиться Осяжним,--
Бо Неосяжне нам не осягнуть!
* * *
…Наявна Інформація утворює Світогляд…
* * *
Все і негайно Життя дать не може:
Все і негайно—дає тільки Смерть…
* * *
Солов’я не годують Байками:
Солов’ями—годують Байки!
* * *
Найбільше Однодумців має той,
Хто взагалі не думає нічого!
* * *
Пам’яті Убитого Олеся Бузини…
…Куля в чоло—останній Аргумент,--
Коли у Опонентів нема вже Аргументів!
* * *
…Чим більше в цьому Світі ми чинимо Добра,--
Тим менше залишається місця у нім для Зла…
* * *
Чим більше в Світі чиниш Добра,--
Тим менше місця у нім для Зла…
* * *
Чого боїшся—те до себе кличеш,
І маєш собі те, що іншим зичиш…
* * *
Цілеспрямована Думка здатна робити дива:
Якщо ти Щастя Всім зичиш,--Щастя й тебе осява…
* * *
…Якби жадав я грошей,--мав би їх,
Але шукав я—Мудрості й Любові,
Та це—дуже великий Дефіцит:
Кривавиться без них Віками Світ…
* * *
…Сердюки пана Гетьмана: бач,--
Які пики в них Злі та Сердиті!!!
* * *
--Мордуюсь, як Дурний!
--А чого—«Як»?!
* * *
Минуле—це мрець, який душить живих…
* * *
За гріхи Минулого—сплачує Сучасне,
За гріхи Сучасного—сплатить Майбуття…
* * *
Життя—Горіння! А Горіння—
То є повільне Спопеління…
* * *
«Гуморинка з Преси»
--Іван убив Осла…
--Та він—злий Братовбивця!!!
* * *
У Трагедії кожна дрібниця
Набуває трагічного значення…
* * *
Королі—лишень маріонетки:
Гвардія вирішує усе!
* * *
Не журися минулими бідами:
Їх без ліку попереду ще!
* * *
Здалеку—ворона, а зблизька—лелека..
Може стати щастям—та біда далека!
* * *
Є поразки, кращі, аніж перемоги,
І є перемоги—гірші, ніж поразки…
* * *
Ворога, що вмер, та не скорився,
Поважають більше, ніж того,
Хто покірно Зрадником зробився…
* * *
Світ—безмежний, але годі в нім
Десь від Смерті власної сховатись…
* * *
Деколи Вірність—лиш відсутність
Зручного випадку для Зради…
* * *
«Ч.Д.»
Найкращий спосіб збутися Спокуси—
Це добровільно здатись Їй в полон…
* * *
Ідеальні люди—саме ті, що про ідеали і не мріють…
* * *
…Найвірніші Батьківщині ті,
Що ніколи Їй не присягались…
* * *
--Я не просто баламут,--
Я—баламутант!
* * *
Кохання—теж неволя… І тому
Солодке лиш тоді, коли взаємне…
* * *
Так було, так є, так буде—у віках:
Стоїть Світ весь, добрі люди,--на Жінках!
* * *
Не цікава людям чужа гірка Мудрість:
Для всіх здобуває Мудрість—власна Дурість!
* * *
Усіх Правдолюбство прикрашає,
Та, на жаль, здебільшого—Синцями!
* * *
«Ч.Д.» …Скільки любиш ти людей—
Стільки й тебе люблять!
* * *
Комусь доля—рястом, комусь—геть сліди…
Щастя—йде до щастя, біда—до біди!
* * *
Входиш у цей Світ завжди безвинним,--
Та не вийдеш з нього вже невинним!
* * *
Ніяка охорона не врятує
Того, кого сам Бог не збереже…
* * *
Краса—не врода, а чарівне
Сяйво Гармонії в Душі…
* * *
Те, що Юність має як дарунок,
Старості—й за гроші не купить…
* * *
Старість—це дитинство кволе,--
Тільки зовсім посивіле…
* * *
Навіть птахи не хочуть вити гнізда
Біля осель лихих та злих людей…
* * *
…Він і сам собі добра шкодує,--
А що вже про інших говорить!
* * *
Пам’ять Нащадків—це єдине місце,
Де можем після смерті жити ми…
* * *
--Головне—вхопить за хвіст Жар-Птицю:
А крила вже легко обскубти!
* * *
«Ч.Д.»
Одруження—це Жінці найвищий комплімент!
Але, на жаль, буває він часто і Останнім…
* * *
«Жартівлива Гра Слів»
--Клептоманія—це що: Язиком клепати,--
А чи Клепки в голові третьої не мати?!
* * *
«Нікчемному Політику»:
--Як в Халепу завести—то це Ти!
А як вивести—то ось: «Нехай хтось!»
* * *
…Злочини—часто провокуються
Якимись кривдами життя…
* * *
Рівноправ’я: усі мають право,--
Та мають можливості не всі!
* * *
Не втрачайте гумору!—Хто втратив,
Той життя своє у злості стратив!
* * *
Знання—завжди обмежені,
А Неуцтво—безмежне…
* * *
Найлютіші Тирани—учорашні Раби…
* * *
…І в Ім’я розп’ятого Ісуса—
Єзуїти розпинають Світ!
* * *
Щонайвідчайдушніші з людей—
Ті, кому вже нічого втрачати…
* * *
Старість—це пора, коли у нас
Усе щонайкраще—вже позаду,
А усе найгірше—ще попереду!
* * *
Чим швидше з цього Світу заберешся,--
Тим менше журби-лиха наберешся!
* * *
Всі одружуються з любові—
До Співшлюбця, або до грошей…
* * *
--Закохався в чарівну Цірцею—
І свинею зроблений за це Я!
* * *
Є сто доріг,--та всім одна дорога:
Куди би ти не йшов—ідеш до Бога!
* * *
Якщо Дурні щасливі у дурості,--
Не робіть же щасливих нещасними:
Не вчіть Розуму їх, Вчителі!
* * *
Є у Людства два ворога: це
Його Розум—і його Глупота!
* * *
Дехто—має Дещо, дехто---Щось,
А ще дехто—має Неабищо!
* * *
Їдять—по-різному,
А гидять—всі однаково!
* * *
«Жарт із Преси»
--Робота—це Святе: не руш Її!
Лежи собі—та слухай солов’ї!
* * *
--Жінка—це живий витвір мистецтва:
І кохать Її—мистецтво теж!
* * *
«Думка Льюіса Керолла»
--Планета—крутиться… А, отже,
Щоб залишатися на місці,--
Вічно біжи, біжи вперед!
* * *
«Дитячі Загадки із Преси»:
--Що не існує, але має назву?
--Ніщо!
* * *
--Чим закінчується Усе?
--Літерою «Е»!
* * *
--Що має Усе на Світі?
--Назву або Ім’я!
Ххххххххххххххххххххххххххххххх
* * *
«Думка якоїсь Єврейки»:
--Талмудичне мислення—це вміння
Вивернути все собі на користь,--
Навіть аргументи супротивника!
* * *
Душа, яку зґвалтовано хоч раз,--
Скаліченою буде вже довіку…
* * *
--Моє щастя залежить від щастя Усіх:
Я не можу щасливим буть в нещасному Світі!
* * *
--Якби Бальзак був щирим Українцем,--
То Він замість «Шагреневої Шкіри»
Видав би твір «Шагреневий Шмат Сала»!!!
* * *
Найдорожчий скарб—Радість,
Подарована Друзям…
* * *
«Думка Академіка Павлова»
--Біль—це ланцюговий пес Здоров’я,
Що нас попереджує: «Увага!—
Щось ув Організмі негаразд!»
* * *
«Думка Клода Лелюша»
--Бог—це найбільший серійний Убивця!
* * *
Влада, що Народ не захищає,--
Мусить захищатись від Народу!
* * *
«Грузинське Прислів’я»
«Добрі—вмирають від розриву Серця,--
Саме тому, що в них це Серце є!»
* * *
Краще чесний ворог,--ніж зрадливий друг…
* * *
--Якщо Аморальність посідає Трон,--
Вона і стає для всіх Мораллю…
* * *
«Думка Шопенгауера»
--Національна солідарність—це коли
Один поранений,--а всі кричать від болю…
* * *
На омріяне—не сподівайся: несподіваного чекай!
* * *
Ісус і Цезар—завше лиш одні,
А Юд і Брутів—завше легіони…
* * *
--Якщо твої твори хтось краде—радій:
Отже, вони чогось варті!
* * *
Людина—це її конкретні справи,
А не фізичний вигляд і слова…
* * *
…Усе—ніколи, ніколи, ніколи…
А спохопишся—вже і Ніколи!
* * *
--Ви класиків читаєте?
--Читаю!
--А яких саме Авторів?
--Себе!!!
* * *
--А ви Класику читаєте?
--Ні!—Я сам Її пишу!!!
* * *
Оптиміст—хто вірить у життя
Після цього злого Існування…
* * *
Якщо Бог не живе в Душах ваших,--
Не шукайте у Храмах Його!
* * *
Експансія не зна зупину:
Це принцип вічності Життя…
* * *
Бог нам Енергію дає, яку бере від нас:
Без Колообігу цього спинився б Вічночас…
* * *
Не всі люди в Світі—Вівці Божі:
Декотрі з нас—Божі Барани!
* * *
В Бога Світів безліч—не сягне нам зір’я:
Ніц для Нього втрата одного Сузір’я…
* * *
Бережім цю Землю, Богом дану:
Згубимо—Бог іншої не дасть!
* * *
Демократія завше вагітна
Майбутньою Диктатурою…
* * *
Демократія народжує Анархію,
А Анархія—розвалює держави…
* * *
Які тато з мамою—таке й дитя вродиться:
«Яблучко від яблуні—недалеко котиться!»
* * *
Ні зусиль не варто витрачать, ні слів:
Повік не здружити з Левами Ослів!
* * *
Чотири Дійові Особи Світу:
Великий Хам,
Великий Жлоб,
Великий Кат,
Великий Дурень…
* * *
--П’ю з горя…
--А яке ж у тебе горе?
--Та ось таке: не можу кинуть пить!
* * *
Де є Кохання—там не треба хмелю:
Любов—сама в собі,--хмільне вино!
* * *
«Думка Аль-Маарі»
--Краще вже самотність,--ніж поганий друг…
* * *
…Ще і ведмедя дурні не вбили,--
А його шкуру вже розділили!
* * *
Краще бути найгіршим з кращих,--
Аніж бути найкращим—з гірших…
* * *
Порожнеча—може в собі щось вмістити,
В Повноту—вже годі щось нове вмістить…
* * *
--Якщо ваш мундир геть заплямовано,--
Кажіть усім, що це є камуфляж!
* * *
Вожді—несуть свій важкий Хрест,
А ми за них—Відповідальність!
* * *
Якщо—ніколи, ніколи й ніколи…
То виходить уже—що Ніколи!
* * *
Той, хто сіє Розбрат,--пожинає Лихо…
* * *
Безумці всі ті, що будять темні інстинкти Юрби…
* * *
Поети—це Совість Людства,
А Совість—завжди болить…
* * *
Щирих патріотів бачу обмаль,
Зате шовіністів—повен світ!
* * *
«Ч.Д» --Усі богослови світу—або несвідомі йолопи,
Або свідомі пройдисвіти…
* * *
--Найперша умова мого Щастя—
Щастя усіх тих, кого люблю!
* * *
Нам завжди найпотрібніше те,
Що бува непотрібним і зайвим…
* * *
Що таке Життя?—Мандрівка із колиски—в домовину:
Певна кількість розмаїтих «придибенцій» і «халеп»…
* * *
Блиск розуму довговічніший,
Ніж юної вроди блиск…
* * *
Деколи аплодують від радості,
Що оратор нарешті замовк…
* * *
Парадокс: Святий Дух—і не в дусі!
* * *
--Працював головою—пробивав лобом стіну!
* * *
«Каламбуризм»
--Дай добрий лантух Ворогу вати:
Може, не буде ворогувати?!
* * *
Уміти жаліть і прощати—
Це й значить—уміти любить…
* * *
Братня Любов—підносить нас до Бога,
А Ненависть—штовхає в прірву Зла…
* * *
--Кожна Цеглина мріє впасти на голову Генія!
* * *
Два щонайпідліших Зрадники—
Байдужість і Боягузство…
* * *
Гній—не смердить, а пахне
Майбутнім урожаєм!
* * *
Як певно цілишся—не завше влучиш,
А як не цілишся—часом влучаєш!
* * *
Щастя було так багато,--що воно Лихом стало!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812447
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.11.2018
автор: Елем Тахиров