Назвав в душі тебе своєю,
Хоча прибіг у гості час,
Він вишив золотом алею,
Яка зібралась на Парнас.
Вже стільки літ тебе чекаю,
Ти Богом дана у судьбі.
Закриті двері нам до раю,
Для нас обох – мені й тобі.
Тебе постійно виглядаю,
Як наречену-молоду.
Бо думка знову серце крає,
Її ловлю я на ходу.
Моя невиспівана пісне,
Єдиний біль мій у душі.
Я стрів тебе, хоч і запізно,
Як долю в себе на межі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: СЕЛЮК