Лягає ніч на землю
До ранку спочивать.
Усе засне відразу,
Щоб до світання встать.
Туман легкою ковдрою,
Укрив ставка блакить,
Траву колише вітер,
Та лиш любов не спить.
Солодкими цілунками
Розбуджує серця.
Гарячими обіймами
Буяє пристрасть ця.
А от душа самотняя
Блукає десь в гаю.
Немає вона пари,
Шука любов свою.
І неодмінно знайде…
На це надія є!
Таке ж саме самотнє
коханнячко своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: Мельник Галина