Бабуся рибки завжди застерігала її від того, щоб вона наближалася до рибальських гачків, бо ви знаєте, для чого вони,власне, потрібні. Старенька ще дуже добре пам’ятала, як її чоловік, будучи не дуже обережним, потрапив в цю пастку і ніколи вже не повернувся до родини. Тож наша рибинка десятою дорогою оминала місце, де рибалили люди. Але одного разу цікавість перемогла, і вона вирішила подивитися, який вигляд має та небезпечна штука. Підпливши якнайближче, Буль – Буль помітила на гачку товстого соковитого черв’яка. Оскільки був час сніданку, рибинка не роздумуючи кинулася на нього. Краще б їй цього не робити! Щось миттєво потягло горопаху вгору. Враз вона опинилася в руках рибалки. Той поглянув на неї і зітхнув: «Малувата, доведеться випустити, нехай підросте!» та вкинув рибку назад. Тільки тепер вона зрозуміла фразу, яку повторювала бабця : «Безкоштовний черв’як – на гачку!».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: Юлія Еней