…Дозволь мені…

О,  брате  мій,  дозволь  мені  мовчати
Душу  я  небу  свою  віддала
Стали  думки  усі  такі  налякані
Зітліла  ніч  і  стала  враз  чужа.
Я  думала,  що  часу  в  нас  зосталося
На  кілька  митей  і  одну  грозу
На  щирість  та  для  нас  таку  банальщину
Як  пустота  крізь  відстань  й  площину
Та  видно  Богу  зверху  не  хотілося
Зректися  думки,  що  серця  сліпі
До  болю  нині  тихо    плакали
Замерзлі  від  байдужості  дощі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812595
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2018
автор: Lesyunya