ДУША ВЕСНЯНОГО ПОЕТА… (ПЕРЕКЛАД)

ДУША  ВЕСНЯНОГО  ПОЕТА...  (ПЕРЕКЛАД)

Душа  весняного  поета
Відверта,  сяє,  не  згаса!
Порив  духмяного  сонета...
У  слові  щирім  —  зорь  краса!

Душа  буяє  цвітом  п'яно,
Плине  у  ввись  —    у  небеса!
Навіює  думки  весняно...
Дарує  віри  словеса!

Душа  осіннього  поета
Кружляє  листям  невпопад!
Він  чує  музику  кларнета:
Сумує  з  віршем  в  листопад.

Душа  так  взимку  охолоне...
Розтопить  навесні  сніги!
Здолає  знов  всі  перепони!
Й  причалять...    Музи  береги!

Душа  весеннего  поэта...  (ОРИГІНАЛ)

Душа  весеннего  поэта
Светла,  безудержно  чиста!
Порыв  душистого  сонета,
Где  в  каждом  слове,    —    красота!

Душа  буяет  цветом  рьяно,
Взлетает  ввысь  под  небеса!
И  окрыляет  мысли  пьяно,
Дарит  надежды  словеса!

Душа  осеннего  поэта
Кружит  с  листвою  невпопад!
Он  слышит  музыку  кларнета:
Грустит  строфою  в  листопад.

Душа  зимой  заледенеет?
Взорвётся  пламенем  во  льдах!
И  отогреться  вновь  успеет
В  благих  мечтаньях  и  словах!

В  весенних  грёзах  и  мечтах...
В  бескрайних  рифмах  и  стихах...

30.10.2018  м.  ЛЬВІВ,  НАТАЛІЯ  КАЛИНА

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812639
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2018
автор: Наталі Калиновська