Не кортить?- запитаєш. - Уже не кортить
подзвонити й спитати як справи?
Не болить усередині? Вже не болить?
Відгоріли у серці заграви?
Промовчу...Лише погляд нестримно пече.
Ну до чого оці запитання?
Я чекаю на сильне й надійне плече,
на довіру та ніжне кохання.
Їсти поїдом можу себе я й сама.
І повір, що у цьому я профі.
Вже за вікнами скоро холодна зима,
а у нас знов весна на Голгофі?
Схаменися! Я прошу... Як кисле вино
дурні натяки - пити не сила.
Не нагадуй. Було. Відболіло давно.
Глянь за спину, нові там вже крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2018
автор: Юлія Сніжна