Осінь нинішня саме така є


Хоч  вітрами  гуде  всюди  осінь,

Свіжі  квіти  сміються  ще  й  досі:

В  різнотрав’я  стрибнув  деревій,

Білі  очі  до  неба  підвів,

Просить  осінь  дощами  умити,

Бо  без  них  важко  квіточці  жити.

А  з  садка  хризантема  благає  –

До  зими  відцвістись  не  встигає.

Осінь  мудра    дивилась  на  це

Тай  сховалась  аж  за  озерце  –

Хай  природа  іще  поквітує,

І  з  водою  іще  пожартує:

Кине  хвилькам  погратись  листок  –

Хай  померзне  вербиці  синок,

Очеретом  його  полякає…

Осінь  нинішня  саме  така  є.
17.11.2012

Ганна  Верес    (Демиденко).  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812849
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.11.2018
автор: Ганна Верес