Життя зве на дуель при будь-якій нагоді,
Схрестити зброю доведеться все одно.
Не дай зав’янути свободі,
Малюй, лети, дивуй і пий вино.
Малюй, неначе вчив тебе да Вінчі,
Шукай красу в простих речах,
Та пам’ятай – не всі шедеври вічні,
Не всяк тягар пронести можна на плечах.
Лети, немов дістались тобі крила від Дедала,
Лети, мов швидкісний болід.
Та не лишай свою домівку на поталу
Всім тим, хто хижо дивиться услід.
Дивуй, немов безсмертний той Гудіні,
Але останню не показуй карту.
Для когось завжди будеш ти у тіні,
Для них старатися не варто.
Пий, неначе це останній тост Хемінгуея,
А завтра йти в фінальний бій.
Вогонь укравши вічний в Прометея,
Саме ти і поведеш людей до їхніх мрій.
І доки буде той вогонь палати,
Твоя свобода не загубиться в роках.
А ти злетиш, і будеш дивувати,
Пензлика й вино тримаючи в руках.
5.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812876
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2018
автор: Анатоль Фомальгаут