Є такі люди, ну немов наркотик.
Без них не так, і все кругом не те.
Відчути хочеш хоч маленький дотик,
Почути слово, бажане, просте.
Ти розумієш, що таки не варто,
Тонути у людині, мов в воді,
Та серце таке схильне до азарту,
Що навіть хвилі шторму не страшні.
Душа звикає, думає, що рідна...
Усмішка рідна, очі і уста.
Тобі людина просто необхідна,
Всередині без неї пустота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812925
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2018
автор: Ірчик