Ми вже не люди, а кроти

Стільки  в  чернетці  залишилося  варіантів  від  попереднього  експромту  «Дівчата,  ви  це  жартома?»,
що  вирішив  стулити  іще  один  повноцінний  варіант))

Прочитав  пост:
«Девочки  которые  пишут  что  у  них  самая  любимая  пора  года  ОСЕНЬ  они  это  серьёзно  ?????????  Какая  им  осень  нравится  больше?????  Которая  с  затяжными  дождями  или  которая  такая  туманная  как  сегодня  ??????????  а  если  им  нравится  тёплая  осень  то    то  не  осень,  то  ЛЕТО  ....  а  я  люблю  ЛЕТО  и  ВЕСНУ  позднюю  и  ОСЕНЬ  НО  только  когда  тепло....а  это  всё  –  ЛЕТО!)....  »  –  погодився  з  даним  ствердженням))

[b]«Ми  вже  не  люди,  а  кроти»[/b]
або
[b]«Дівчата,  ви  це  жартома?-2»[/b]
 
Дівчата,  ви  це  жартома…
А  ви  не  вмазали  півлітра?
Вам  осінь  сниться  та  зима  –
Не  тепла,  сонячна  палітра?

Не  спів  пташиний  за  вікном
А  стогін  стомленого  вітру?
Пейзаж  із  сірим  полотном
Доповнить  знову  нам  палітру

Та  й  він  у  нас  лише  півдня
Все  інше  –  чорне,  як  в  коморі
Болотна,  сіра  западня
Невже  вона  у  вас  в  фаворі?

Обійми  з  снігу  і  дощу
Вам  краще  сонечка  проміння?
Кричить:  «усіх  цим  пригощу»  –
Пора  зимова  та  осіння)

Від  чотирьох  і  до  восьми
Раби  ми  ночі  і  пітьми
Від  чотирьох  до  дев’яти
Ми  вже  не  люди,  ми  –  кроти))
05.11.18.  М.К.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812957
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.11.2018
автор: Микола Карпець))