Грушеве повидло, як спогад узимку
Про пахощі літа і сонячні дні.
Ласую хрумку і духмяну скоринку,
Намащену дивом солодким землі.
А липовий чай медоносить кімнату,
По вінця наповнює чашу утіх,
Вертає думки в незабутню нам дату.
Теплінь — у душі, а на вулиці — сніг.
1/11/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.11.2018
автор: Lana P.