Отже,стукає осінь-
Все промила дощем,
А душа літа просить
І у серці є щем.
Осінь йде невблаганно,
Хмурить небо до сліз,
Хоч ще зелено й гарно
Й чути шепіт беріз.
Вітерець швидкокрилий
З нею в парі летить
І приносить зрадливо
Крижані краплі з віт.
Отже,стукає осінь,
Літо зовсім пройшло
Й не повернеться зовсім
Це південне тепло.
09,11,2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813187
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.11.2018
автор: Руслана Сапронова