Ні, ні, облиш - це ж усе несерйозно…
Слова, що стікають по Твоїх устах…
Ти з часом зникаєш не так віртуозно
І часто з'являєшся тінню у снах…
І келих один і червоного пляшка…
Земля, що спонтанно тікає з-під ніг…
Повітря густе, що аж дихати важко,
Коли Ти без стуку ступив на поріг…
Ні, ні, не чекаю нікого сьогодні.
Тремтіння по тілу,як оголений дріт…
Це наслідок тОго,що ночі холодні…
І причина тогО, що в самотності дні…
Ні,ні,облиш - це вже навіть не смішно!
В обіймах Твоїх я втрачаю контроль.
І спроба забути Тебе - безуспішна…
Просто слабкою побути дозволь.
Дозволь відігнати думки одіозні…
Нарешті повірити в Твої слова…
Якщо Ти ще тут,значить це вже серйозно…
І до червоного треба келихів два…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2018
автор: Infenochka