Миколаївська осінь

Пора  сумлива  щедро  сипле  чари
із  золота  і  бронзи  навкруги.
Над  містом  вітер  гонить  хмар  отари,
а  низом  –  хвилі  в  бузькі  в  береги.

Багряне  стелить  осінь  покривало
і  листям  роки  падають  до  ніг.
Хоча  попереду  часу  іще  немало,
та  скроні  все  густіш  вкриває  сніг.

По  вулицях  ступає  гордо  осінь,
фарбує  парки  в  теплі  кольори.
Ще  зелені  немало  в  кронах  досі,
та  ближче  все  зимовий  колорит.

09.11.2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2018
автор: Олександр Мачула