Нічна імла скувала все село,
Кому скувала душу, кому мрію.
А мені так з Тобою « повезло»,
Ти в мене є, і щоб так не було,
А я радію.
Туман холодний відбирає зір,
Промокли скрізь від нього всі дороги.
А мені легко так з Тобою, Ти повір.
Я стільки літ до Тебе йшла збиваючи.
До крові ноги.
Туман густий. аж стогне в самоті,
Чи то від болю, а чи від невдачі.
А мені добре, бо в мене є Ти.
Твої вуста солодкі, руки сильні,
Й усмішки юначі.
Вже й ранок, а туман не утіка.
І день минає, а він не зникає.
Й тече,біжить життя мого ріка.
А десь на пристані. в тумані, ніби в сні-
Мене моя Любов чекає.
11.11.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: Валентина Рубан