я пташкою
як завжди
зіткнутись планетам суджено, як би не протестували
я шукала в собі золоту середину
втратила себе на час, якийсь
пішла в спокій і..
...здається закохалася
мій космос став заввишки з тебе
і твоЇ очі здається шукали мене
я б тобі написала чистосердечне
або просто привіт, я загубила свій телефон, набери мій номер
чи щось таке
але
я двадцять з зайвим те і роблю, що перша привіт,
перша слова, перша думки
і кожного разу програю цю гру
тепер я хочу не так
тепер буде інакше. або не буде нічого.
і після місяця зустрічей я збираю речі і по-англійськи тікаю за "межу"
якщо має бути наше, так і буде
зустрінемося, засміємось як тоді і щось закртутиться
або я приїду і в тебе інша, і ви разом кудись втечете
а поки самотність мій кращий дуг
приходжу в пустий дім і бачу лише тебе
єдине що мене в цьому житті не зраджувало.
дякую тобі за вірність. ціную. і поки нікуди не відпускаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813467
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: 8Miriam8