Тихоокеанські пляжі
Від вулканів — в чорній сажі,
Жовтосмугами піску.
Узбережжя неспокійне,
В шумовинні гармонійне,
Розхвильоване в танку.
Евкаліптова олія
Кипарисам душу гріє
Під мелодію щемку.
Розгойдали пальмам коси
Пілотажні альбатроси —
Йдуть у воду на прорив.
Мов розгорнуті сувої,
Хвилі б’ються у двобої —
За припливом йде відплив.
Гребні скачуть у погоні,
Бризки кидають солоні,
Бадьорять, як свіжість злив.
Бухкають хвилясті гриви,
Розкидають пасма сиві
В гроти гордо-навісні.
Водяні сміливі вали
Пінні роблять інтервали —
Линуть ноти голосні.
Шумно грається стихія,
А піском вітрисько віє
І насвистує пісні.
11/11/18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2018
автор: Lana P.