Тікає осінь мокрими стежками,
Що забрели у вранішню росу,
Замилувалась водами й стіжками
Тай загубила сонячну красу.
Ось попливла над напівголим лісом,
Обтрушуючи і останній лист,
Прощаючись дощем з гаями слізно,
Що також роздягтися спромоглись.
Пливе вона услід за журавлями
І піднебесся колиса крилом,
Туман-завісу стеле над полями,
Що простяглись далеко за селом.
Плугами грунт упевнено шматує,
Щоб зачорніла галкою земля,
Вино вишневе молоде куштує
І тихо місце зимоньці звільня.
12.11.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813550
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2018
автор: Ганна Верес