Синя вічність… Пісня Переклад поезії Геннадія Козловського "Синяя вечность"

І  куплет
Море  бурхливе
У  гомоні  чайок.
Під  пісню  прибою
Світанок  взійде.
Серце,  як  друга,
Море  стрічає,
Серце,  як  пісня,
Лине  з  грудей.

Приспів
О,  море,  море!
Своїм  вірним  скелям
Ти  ненадовго
Даруєш  прибій.
Море,  візьми  мене
В  далекії  далі,
Вітрилом  червоним
З  собою  візьми.

ІІ  куплет
Зорі  у  сумі,
Шукаючи  ласку,
Крізь  синюю  вічність
Летять  до  землі
Море  назустріч  їм
В  дитячі  казки
На  синіх  долонях
Несе  кораблі.

Приспів
О,  море,  море!
Своїм  вірним  скелям
Ти  ненадовго
Даруєш  прибій.
Море,  візьми  мене
В  далекії  далі,
Червоним  вітрилом  
 У  світ  синій  свій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813604
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.11.2018
автор: Володимир Білозерський