Місячне небо
У дзеркалі хвиль
Вбереться в намисто зіркове.
Тебе я почую за тисячі миль -
Відлуння, відлуння,
Ми довге відлуння любові.
Відлуння, відлуння,
Ми довге відлуння любові.
До тебе мені,
Де б це ти не була,
Торкнутися серцем
Так легко!
Любов за собою
Нас знов повела.
Ми ніжність, ми ніжність,
Висока зіркова, далека.
Ми ніжність, ми ніжність,
Ми ніжність зіркова далека.
З тобою на Небі
За межами мрій,
Де білі клубочуться хмари,
Зустрінемось знову
щасливі такі!
Ми пам’ять, ми пам’ять,
Ми вічная пам’ять, кохана!
Ми пам’ять, ми пам’ять,
Ми вічная пам’ять, кохана!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2018
автор: Володимир Білозерський