Невчасність

Було́  було́  було́  і  згасло
В  книжках  пожовклі  сторінки
Ти  знов  приходиш  так  невчасно
Я  знов  закохуюсь  в  зірки

Не  можу  дихати  поволі
Коли  пливе  по  венах  ніж
У  голові  ідеї  голі
Думки  гуляють  босоніж

Чекаю  зустрічі  з  учора
Сьогодні  п’ю  терпке  вино
І  як  завжди  хронічна  змора
Потрохи  стягує  на  дно

Що  з  цього  вийде  невідомо
Твоя  невчасність  мов  любов
Така  тендітна  й  несвідома
Така  солона  немов  кров

2015

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813633
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2018
автор: Маргарита Ф.