Мені цю осінь – не забути,
вона від мене не втече,
твій голос з нотками спокути
і погляд голубих очей!
У пам’ять врізався навіки
несмілий дотик ніжних рук,
твої опущені повіки
і неповторний серця стук…
Я не забуду захід сонця,
той вечір, що згорів дотла,
як відчував себе ще хлопцем
у променях твого тепла.
Я пам’ятатиму постійно
твою усмішку і вуста,
і ту історію біблійну,
і всі розмови про Христа…
13.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813650
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: Олександр Мачула