Після дощу блищить трава,
Така красива і жива.
В ній кожне дихає стебло,
Тонке, розправлене крило.
Краплини -очі не роса-
Вони впізнали небеса.
Ах, польовий мій зелен-цвіт,
І ти задумав свій політ.
З важкого лона, з давніх пут
Вітри твій спалах рознесуть.
На поклик сонця, в ранню тиш
Легким туманом полетиш.
А як повіють холода,
То станеш прахом без труда,
Щоб знову через море літ
Пізнати цей чи інший світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813682
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: Іван Демченко