[i]Нам би смиренності квітної в душі
вилити піснею шелесту трав,
мрійно забутись хоч би на трішки
у ручаях неповторних октав.
Нам би тривоги по вітру пустити
полем широким ловити гав.
І тихенько собі прояснити -
хмари не смуток, й ніхто не програв.
Нам би почати жити спочатку
просто, легко без помилок...
Замість того, щоб ганить помарку,
палець звести непоступливим " ок ".[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813704
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.11.2018
автор: Мандрівник