Тебе практично, неможливо зрозуміть,
Чого Ти ждеш? На що надієшся? Що хочеш?
І ,як таке складне життя прожить зуміть?
Лиш зрідка своїми бажаннями лоскочеш.
Між нас якась суцільна пелена,
Побачить – ні! Лиш можна здогадатись.
І з днями. вона зовсім не мина,
Куди іти й навіщо сподіватись?
Скував усе колючий , крихкий лід.
І холодить, морозом ніби дише.
Та все одно не замете зима той слід.
Хай навіть жевріє - одна надія лише.
15.11.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813983
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2018
автор: Валентина Рубан