Вигоряю до тла
Думками з середини,
Горю мріями
Вроді нездійсненними,
Випалюю стежку долі
На цупкому полотні.
Тільки б не схибити,
І не спалити.
Місцями тлію
А місцями палаю.
Тліючи тягну все за собою,
Палаючи скрашую
Все навколо.
Тільки мало хто помічає,
Як вмію палати
По справжньому,
Тільки мало хто вміє
Зловити той запах терпкий,
Тільки мало хто вміє.
Не згоріти зі мною до тла
Якщо не вмієш
Створити потрібний вогонь
Не ставай на моєму шляху.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813999
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 16.11.2018
автор: CarnivoraSAI