Бачиш, який туман!
І небо лягло на днище,
вперто повзе у ніздрі ,
немов цигарковий dream….
Хочеться як колись,
сховатися на горище
плівкою проявитись
в сонці іржаво-рудім.
Падає світ з дерев,
попіл влучає у вічко
Скажеш таке: палаєш!
Листопад іде на злам.
Осінь тепер у руках -
глянцева попільничка,
тліє у ній ім'я,
яким ти мене називав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2018
автор: Окрилена