Тут все і вся перемішалось.
Шизофренічне асорті.
Де були пустощі – там «шалость»
Була вбиральня – став «сортір».
Тут парубки вдягли спідниці,
дівки – з лампасами штанці.
За машкарою світла – ницість.
Мій світ – не цей... не та, не ці!
Кричать, що тут «свабода слова»,
насправжки – воля матюків.
Якщо таке бридке село вам,
то розкажіть, хто ж ми такі?
Тут стали матінками діти.
Дітьми лишились матері.
Вже менший гріх, мабуть, – набздіти
у давці, потайки, в метрі.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814203
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2018
автор: Олександр Обрій