Відпустила мене мати погуляти.
Стала, стала я на хлопців поглядати.
Та не знаю, що робити? Що й кому тепер сказать?
Я з найкращих вибирала. Їх є п'ять!
У Миколи чорні брови, сині очі у Петра.
А веселим є Василько, гарна вдача у Дмитра.
А Микита - кучерявий, до душі теж є мені.
Цілувалась біля річки я з Микитою й ві сні.
На Миколині я брови поглядала.
У Петрові сині очі зазирала.
Веселилася з Васильком, Дмитро гарно танцював.
А Микита кучерявий... цілував!
У Миколи чорні брови, сині очі у Петра.
А веселим є Василько, гарна вдача у Дмитра.
А Микита - кучерявий, до душі теж є мені.
Поцілунки ті медові... моє серце у вогні.
Відпустила мене мати погуляти.
Стала, стала я на хлопців поглядати.
Та не знаю, що робити? Що й кому тепер сказать?
Я з найкращих вибирала. Їх є п'ять!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814323
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 18.11.2018
автор: Надія Башинська