Дружать голочка і нитки,
Зашивають швидко-швидко:
Сукні і спідницю
Дірку на колінцях.
Затишну кишеньку,
Де лежить цукерка.
Маєчку й носочки,
Донечці й синочку.
Ґудзик кличе голку:
«Ой, немає толку!
Глянь-но, мою дірочку,
Ледь тримає ниточка!».
Голочка гостренька,
Реагує швидко.
Протягнула в вушко
Кольорову нитку,
Прошмигнула миттю,
Мов метеоритом!
Ґудзичок розквітнув,
Міцно так пришитий!
Нерозлучні друзі
Ниточки і голка.
Шиють сукні з атласу,
Льону та із шовку.
Зашивають вушко,
Що порвав десь зайчик.
Не бери їх друже,
Бо пораниш пальчик!
Таємниця є в них!
Ну, найбільша сама!
З ними водить дружбу
І бабуся, й мама!
Іноді і татко допомоги просить.
Голочка і нитка – друзі для дорослих!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814357
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 18.11.2018
автор: Шкурак Тетяна