День осінній убрався у зиму,
Остудив ще живучі бажання,
Крила вкрив в павутину незриму,
Й розтоптав моє щире кохання.
Наче й любиш, - та всім це здається,
Кому випало погляд зустріти,
Поясни мені, як же вдається
Кожну, в ласку свою оповити?
Це жорстоко так й дуже підступно,
Але хто в світі є без гріхів?
Я сьогодні, а завтра наступна
Пірне в чари звабливих страхів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814379
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч