Б О М И Н Е. З Н А Є М О, Щ О З А В Т Р А Б У Д Е З Н А М И

Навчусь  читати  поміж  рядками.  
Словами  невідомими  усім...
Бо  ми  не  знаємо,  що  завтра  буде  з  нами.  
Сьогодні.  Цей  день  для  нас  -    передусім...  

Бо  ми  не  знаємо,  чи  завтра  буде  свято!?
Чи  будемо  ще  хоть  чуть-чуть  живі...
Тай,  часу  залишилося  не  так  багато,  
Щоб  запитати,  про  що  співають  солов'ї.  

А  може,  завтра,  слід  наш  пропаде?
А  може,  "завтра",  для  когось  не  настане.  
Час  невтомно  йде  собі  тай  йде.  
Збирає    молодість  разом  з  роками.  

Навчусь  читати  поміж  рядків.  
Бо  ці  слова,  напевно,  важливіші...
Ніж  сотні  напам'ять  завчених  слів.
Ми  можем  все,  поки  живі  ще!  









адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2018
автор: Ліда