Ти нашепотіла осінь про кохання,
Ранок вередливий доторкнувся губ.
Я прокинулась з тобою на світанні
І зраділа, що не буде більш розлук.
Твій блакитний погляд, мов відтінок неба,
Усмішка для мене, сонячне тепло.
Як могла я бути, довго так без тебе?
Зустріч із тобою - осені крило.
Я тепер щаслива у осінню пору,
Бо вона для мене, загадкова мить.
Нас єднає щастя і в душі не коле,
Серце б'ється дзвінко - більше не болить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814514
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)