Я у осінь свою забрела...
Через літо ішла, цвіли й весни.
Я у осінь свою забрела...
О, скільки літ журавлі вже віднесли!
У труді кожен прожитий день.
Літо барвами ясними квітло.
В позолоті берізки тепер.
На душі від їх шепоту світло.
Горобина у ґронах ясних.
І калина до річки схилилась.
Я у осінь свою забрела.
Опадає тут лист ... Засмутилась.
Не впущу я на довго журбу.
Хоч дощем сіє осінь, і хмарно.
Нехай сонячно буде в душі.
Ще жоржини цвітуть... І так гарно!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814638
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.11.2018
автор: Надія Башинська