Заціловує осінь холодні вуста листопаду

Заціловує  осінь  холодні  вуста  листопаду,
Міріади  листків  облітають  зірками  з  гілок,
Догорають  вогні  по  алеях  зів’ялого  саду,
Сонце  теплий  палац  зачиняє  уже  на  замок.

Нерозгадана  казка  яскравих  осінніх  мелодій
Відлітає  у  вічність  за  обрій  сумним  журавлем,
Затихають  загублені  звуки  останніх  акордів,
Лиш  останній  пожовклий  листок  затанцює  з  дощем.

Сірий  день  на  оголений  світ  уже  диха  морозом.
І  пухнасті  хмарини  вкривають  небес  береги.
Притрусив  снігопад  чорну  землю,  як  біла  пороша,
Короновану  зиму  вітають  найперші  сніги.

Заціловує  осінь  холодні  вуста  листопаду,
Розмінявши  в  цілунку  свої  золоті  килими,
А  він  знову  тікає  вперед  по  стежках  снігопаду,
А  він  все  ж  невблаганно  спішить  у  обійми  зими.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814645
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.11.2018
автор: Юлія Л